Шлюб, цивільний шлюб та спільне проживання, права та привілеїв в Ірландії

Окрім офіційного шлюбу Ірландія розрізняє та визнає закон про вільні союзи між особами, які проживають разом, та зареєстрованими партнерствами, такими як цивільні товариства (Civil Partnership).

Норми ЄС забезпечують спрощення в’їзду та проживання громадян ЄС та членів їхніх родин, а також дають ширше визначення «члена родини». Членом родини є партнер, з яким громадянин Європейського Союзу має тривалі стосунки, батьки на утриманні, діти віком до 21 року та інші діти на утриманні свого партнера. Тому, якщо ви вже з кимось перебуваєте у стосунках, варто знати, які у вас права, обов’язки, привілеї (або їх відсутність), якщо ви живете в Ірландії.

Закон

Шлюб є цивільноправовою умовою, що має силу. Шлюб має багато далекосяжних правових наслідків. Це змінює ваше правове становище і, до певної міри, становище ваших дітей – навіть після вашої смерті. Факт одруження змінює Ваші права та обов’язки щодо: соціальної допомоги, податків, статусу батьківства, презумпції батьківства, пенсії, спадкування, обов’язку утримувати дітей або дружину, забезпечення безпеки та ненасильства.

Цивільні товариства (Civil Partnership), як правило, поширюється лише на одностатеві пари, які зареєстрували свої стосунки в РАГСі до листопада 2015 року. В інших європейських країнах одностатеві стосунки можуть визнаватися за іншими правилами, але в Ірландії законодавча система реєстрації одностатевих пар була запроваджена у 2011 році, але після голосування за рівність шлюбу на конституційному референдумі в листопаді 2015 року було впроваджене нові закони та можливість укладення шлюбу особами однієї й такої самої статі. Відтоді одностатеві пари більше не можуть реєструвати громадянське партнерство – у них є вибір: спільне проживання або традиційний шлюб.

Спільне проживання визначається як стосунки двох людей, які живуть у тісних стосунках один з одним, ведуть спільне господарство та мають спільні фінанси. Визначення спільного проживання подається в законі про громадянське партнерство, певні права та обов’язки співмешканців 2010 року та визначає характер союзу дорослих людей однієї або протилежної статі, які живуть разом, живуть в інтимних стосунках, не перебувають в офіційному шлюбі, не зареєстровані як товариство громадянського союзу, вони не живуть по відношенню один до одного, заборонених законом (наприклад, брат і сестра).

Подружні пари які мають одну стать мають інші права власності, ніж подружжя традиційне або цивільні партнери: права власності, майнові права після розриву, права на відшкодування, право на опіку та усиновлення, а також права на спадщину (хоча партнер, який проживає разом, може отримати постійні повноваження від свого партнера).

Проте до деяких законів внесено зміни, які розширюють їхні права, наприклад у сфері спадкування за умовою винайму – співмешканець однієї статі з померлим орендарем мають таке ж право на спадкування квартири, що й співмешканець іншої статі. У разі відшкодування шкоди співмешканець однієї статі з померлим має таке ж право, як і співмешканець протилежної статі, має право вимагати відшкодування у разі протиправної смерті співмешканця.

Також запроваджено систему позовів на майно для пар, які проживають разом, у тому числі одностатевих, у разі припинення стосунків. Це стосується лише стосунків, які існують не менше 5 років, або 2 роки, якщо у них є спільна дитина. У випадку, якщо один із партнерів, які проживають у шлюбі, все ще перебуває у шлюбі, жоден із них не може пред’явити претензію, поки одружена особа не прожила зі своїм чоловіком або дружиною принаймні 4 з останніх 5 років.

Податки

Для цілей оподаткування сімейні пари, незалежно від того, є вони одностатевими чи різностатевими, не розглядаються, так само як подружні пари чи зареєстровані цивільні партнери.

Соціальна допомога

У системі соціального забезпечення до сімейних пар протилежної статі та одностатевих пар, які живуть у спільному проживанні, ставляться, так само як і до подружніх пар. Це також означає, що один із партнерів, які проживають разом, буде розглядатися як утриманець партнера, коли інший співмешканець подає заяву на соціальну допомогу, але не може успадкувати пільги.