Зимове сонцестояння та віра друїдів

Дідухи та культ предків

У містеріях кельтської релігії існував культ Володарів Темряви. Разом з настанням зими почався період Темряви, правителі якої рідко були ласкаві до кельтів. У цей час друїди влаштовували зимові святкування на честь тих, кому Темрява підкорилася, щоб Володарі Темряви не зробили нічого злого кельтським народам.

Зимовий період

У зимовий період Кельти з нетерпінням чекали, коли знову настане час радості та світла. Таким чином, з моменту найбільшої темряви взимку, починається кельтське бурхливе культивування настання періоду всього доброго та щасливого, іншими словами, часу Народження Світла. У кельтській культурі люди чекали, коли Бог Сонця повернеться на землю з утробу матері-землі після важкого періоду темряви. Через кілька місяців цей бог став могутнішим, зростав та швидко перемагав Темряву.

Різдвяна Дванадцятка та кельти

У традиціях святкування Різдва Христового ми маємо символи, оболонка яких вказує на число дванадцять. Кількість страв на різдвяному столі має бути дванадцять, також опівночі відправляється урочиста Пасторка, а в деяких місцях після Святої вечері співали 12 колядок. У католицькій релігії число 12 також є числом вечорів від Різдва Христового до свята Трьох Королів.

За часів кельтських вірувань, з настанням періоду зимової темряви, це число було символом дванадцяти місяців, які є основою їхнього життя, тобто рік. І щодо кельтських святкувань періоду Темряви, 6 січня – це 12-й вечір повільного прощання з темрявою та повільного зустрічання часу Світла.

Потойбічний світ

Під час зимового сонцестояння існує тонка завіса між реальним світом та світом духів. Друїди в той час, на початку січня, найчастіше викликали духів предків, тонка завіса полегшувала з ними контакт. Дійство називали «Містерією душ», що обходять домівки своїх близьких. Саме для них на порозі будинку залишали молоко, а також шкури від сала, які дуже люблять померлі.

Дерево життя

Кельти в той час наказували встановлювати перед порогами своїх будинків так звані Дідухи. Це були перші снопи зі врожаю, їх зазвичай встановлювали на день зимового сонцестояння, пов’язано це з культом предків. Дідух символізував дух захисника оселі.

Цей звичай перейняли східнослов’янські народи, а в деяких культурах він зберігся донині як різдвяний звичай.

З часом Дідухи перетворилися на католицькі різдвяні ялинки, які найчастіше ставили в центрі своїх осель.

На Дідуха кельти розвішували горіхи для духів померлих, а також підсушений хліб. Скоріше за все, у колі Дідухів під час усіх ритуалів друїди мали видіння майбутнього, якими вони ділилися зі своїми кельтськими народами, які просили їх про ворожіння.