Завдяки українцям у національній школі Лісмоїл у Керрагбої наразі навчаються 23 учні, а це майже у двічі більше ніж було.
Перші учні почали навчання у вересні минулого року. Дітям подобається ігровий майданчик, сенсорний сад та процес навчання. Це місто та школа стали для них прихистком.
Українці мають велике значення для маленької сільської школи, яка була під загрозою закриття через недостатню кількість учнів.
Ілля, український хлопчик який зустрів в новій школі, тепер вже свого ліпшого друга Марка каже, що любить Ірландію.
«Це прекрасна країна із зеленими полями та квітами. Я можу грати у футбол на вулиці з друзями. Ми довго сюди добиралися. Ми були в Харкові п’ять місяців, потім ми приїхали до Польщі, а тепер ми в Ірландії. Я сумую за Україною, але я щасливий тут, це хороша школа. Спочатку було важко через мовний бар’єр, знадобився деякий час, щоб зорієнтуватися, але тепер, я думаю, всі справді звикли, ми всі ладнаємо. Ми вчимо один одного говорити нашою мовою» – каже він.
Діти віком від 5 до 13 років живуть у сусідньому Атлоні, звідки їх щодня возять до школи автобусом. Отримання цього транспорту було важким завданням, але директор Мері Макдермотт була рішучою.
«Ми хотіли, щоб діти прийшли до нашої школи, батьки дуже хотіли віддати своїх дітей саме сюди, де вони отримають стільки турботи та уваги. Були також і труднощі, ми місяцями переслідували приватні автобусні компанії, політиків та урядові департаменти. Потім втрутився Червоний Хрест й надав фінансування на 12 тижнів, а потім ми отримали шкільний автобус від відділу освіти» – каже вона.
Пані Макдермот пояснює, що у вересні минулого року школі знадобилося ще троє дітей, щоб залишатися життєздатною як школа з двома вчителями, і перша партія українських дітей врятувала школу цього року.
Національна школа Lismoil тепер має вчителя мови чотири дні на тиждень та вчителя спеціальної освіти. Мовний бар’єр створює труднощі, але вчителі використовують мовні додатки та картки з зображеннями, щоб допомогти спілкуванню і це добре працює.
Усі права (включаючи автора та видавця) захищено. Подальше поширення статей заборонено.